Термальні води Косино

У селі Косино або Косонь (угор. Mezоkaszony) Берегівського району, що на Закарпатті, гейзери з гарячою мінеральною водою щороку ваблять тисячі туристів аби оздоровити не лише тіло, а й душу. Вони з’їжджаються до жовто-коричневих джерел з усієї України з кінця квітня до листопада – доки триває купальний сезон. Воно й не дивно, адже закарпатська сірководнева термальна вода має надзвичайні властивості. Здавна її вважають живою водою, цілющою через багатий вміст мінеральних біологічно активних речовин: заліза, натрію, калію, йоду, фтору та інших. Таке поєднання сполук зустрічається лише у кількох куточках світу: на Курильських островах, у Новій Зеландії, Ісландії та Береговому.

Що ж таке терми або термальні води? Походить це слово від грецького "жар", "тепло". Власне термальними вважають лише ті, які мають температуру 37-42°C. Якщо температура вища – це вже гіпертермальні джерела, а якщо температура води сягає лише 20-37°C, їх називають теплими або субтермальними.

Яким же чином виникли джерела з термальною водою? Існує легенда, що одного разу давньогрецька богиня Герцина прогулювалася стародавньою батьківщиною оливок і сонячного винограду. У самому розпалі подорожі вона відчула спрагу, але на біду води поблизу не було. Терпіти було несила. Тоді красуня тупнула ніжкою і вивільнила замкнутий під землею струмок. Так, згідно з легендою, виникли термальні джерела. Насправді ж, тепло підземні води отримують від гірських порід, які їх оточують глибоко у надрах землі, часто прокладаючи свій шлях в районах вулканів (тоді води виходять на поверхню у вигляді гейзерів). З підвищенням температури збільшується мінералізація, зростає концентрація натрію, кременекислоти, фтору, сульфат-іону, хлор-іону та інших корисних біологічно активних та мінеральних речовин. Так, температура є одним з основних факторів, що впливають на бальнеологічні властивості вод.

На Закарпатті діють 3 купальні з термальною водою. Найбільша – поблизу села Косино, а саме, за 800 метрів від нього. Тут розташований оздоровчо-рекреаційний комплекс – зона відпочинку «Шошто-Термал». Тут найтепліший і найлагідніший на Закарпатті клімат, зумовлений активними підземними процесами: переміщенням пластів, нагріванням підземних гірських порід та утворенням гарячих гейзерів з насиченою залізом водою. Цілюща вода підіймається з однієї із трьох діючих у цьому краї на даний час свердловин, яка має назву 16 Т. Потужний гарячий струмінь надходить із самого серця землі, та, згодом, на своєму шляху трішки охолоджується. Глибина свердловини майже 1200 метрів під землею. Мінералізована на 24% вода при видобуванні перевищує температуру +55°C, коли її позначка сягне +41°C – її подають до басейнів, облаштованих фонтанами, підводним масажем та джакузі.

У «Шошто-Термал» діють усі європейські стандарти: посеред прекрасного дубового гаю, огородженого парканом, знаходяться два басейни, збоку – дерев’яні будівлі, виконані в австро-угорському стилі з відповідною білою штукатуркою та різьбленим коричневим деревом (на це вплинуло досить близьке сусідство з Угорщиною), кав’ярні, ресторан. Неподалік автомобільна стоянка.

У цій надзвичайній красі душа наповнюється спокоєм, а тіло здоров’ям. Спокій дубового гаю, ніжний клімат та п’янке закарпатське повітря щороку вабить до себе тисячі людей не лише з усієї України, а й з усього світу. Ця вода лікує серцево-судинну, опорно-рухову та нервову системи, ревматизм, хвороби нирок, шкіри, артрит, радикуліт і навіть ожиріння. А ще надзвичайно добре зміцнює імунітет.

Але яким же чином наші пращури здогадалися про цілющі властивості термальних вод? Іще давні римляни влаштовували собі місця для купалень на термальних водах скрізь, де проходили їхні легіони. На місці прославлених світових курортів - Карлові Вари, Віші, Баден-Баден та інші - археологи знаходять залишки римських купалень і донині. Невдовзі і лікарі звернули увагу на цілющі якості термальних вод і почали досліджувати причину такої їхньої дії. Так, Савонарола (дід спаленого на вогні інквізиції) лікував хворих прісними, мінеральними ваннами і навіть ваннами з теплого молока. Особливою популярністю користувалося молоко ослиці. Саме у ньому ніжилася дружина імператора Нерона. Але унікальний склад термальних вод відкрили набагато пізніше.

Сучасна гідротерапія виникла на заході. Її засновником вважається австрійський селянин Вінцента Прісніца, який зумів вилікувати свої рани за допомогою гарячих компресів. Після щасливого одужання він став активним поборником водолікування і термальних вод.

Водночас у Росії лікар Нікітін систематизував матеріал із застосування морської води і грязей, прісних та мінеральних вод. Рекомендований час перебування у басейні - 25 – 45 хвилин тричі на день. Не варто його збільшувати, особливо, якщо хвороба перебуває на стадії загострення.

Крім лікування та милування прекрасною природою, у Косині завжди є чим розважитися. Весною у комплексі «Термальні води Косино» відбудеться справжнє кулінарне свято - фестиваль "Бограч". Тут стартує закарпатський «чемпіонат» з приготування бограчу — стародавньої праугорської стави, яка так припала до смаку мешканцям Закарпаття, що нині вважається традиційною. На переможців змагань чекає щедра винагорода – 25 тисяч гривень. Тож це чудова нагода отримати не лише естетичну насолоду, а й матеріальне задоволення.

Довідково:
Колишні назви села - Коcунь, Мезекосонь, Косино, Косині. Перші згадки про нього датовані XVIII століттям. Грамотою 1398 року підтверджувалися його межі. У XIX столітті  воно стало центром повіту Березького комітата. У XVIII-XIX ст. мало власну печатку з гербом: на червоному щиті зелений кущ винограду з двома лозами і чотирма кетягами.
Село розташоване за 24 км від районного центру і за 5 км від залізничної станції Косонь на лінії Берегово - Чоп.
Дістатися до оздоровчо-рекреаційної зони відпочинку "Косино" найзручніше з центру Берегово (площі Ракоци) - 20 км автобусом чи на авто. Якщо ж ви прямуєте поїздом з Ужгорода, то до станції «Косонь» у селі Запсонь, далі вам потрібно пройти до дороги «Берегово-Чоп», звідки до зони відпочинку можна дістатися автобусом.