Кам'янець-Подільська фортеця
Кам’янець-Подільський замок (фортеця) — «Квітка на камені»
На високому березі Смотрича, встромивши гострі списи своїх башточок в полотно блакитного неба, зі скелястого пагорба навкруги роздивляється надзвичайної краси та вишуканості середньовічна Кам'янець-Подільська фортеця. Понад шість століть нею захоплювалися сучасники, розгадати її оборонні секрети мріяв ласий до архітектурних шедеврів Петро І, підкорити її вдалося лише стотисячній турецькій армії, а вона своєю красою та таємничістю й донині вабить до себе гостей з усієї України та світу.
У народі переконані:
Кам'янець-Подільський замок «збудований рукою Бога», адже сама природа подарувала їй дивовижну здатність залишатися неприступною для ворогів та привабливою для друзів. Круті скелясті береги, що височіють над широким (завширшки до 250 метрів) руслом Смотрича, високі стіни з амбразурами, обладнаними потужним оборонним арсеналом (10 гармат і 1 тарасниця), старовинні легенди та дивовижна місцевість – все це робить її неймовірно прекрасною та загадковою.
Кам'янець-Подільський — пам'ятки та історія замку в Кам'янець-Подільському
Історія старовинного міста Кам'янця-Подільського, історичного центру Поділля, починається саме з фортеці. Але щодо дати створення укріплення вчені й досі не можуть дійти спільної думки. За однією із версій,
фортеця в Кам'янець-Подільському була зведена литовськими князями у середині XIV століття. Вони обрали саме цю місцевість для свого укріплення, адже вважали, що оточена глибоким ровом фортеця
гарантуватиме цілковиту неприступність і даруватиме своїм мешканцям спокійне та щасливе життя. За легендою, саме сюди, аби врятуватися, забіг загнаний ними на полюванні олень. За іншою версією, поява «квітки на камені», як назвала фортецю відома українська письменниця Леся Українка, пояснюється іншими подіями. Прихильники римського походження міста стверджують, що будівля з'явилася на цих землях ще у II столітті. За їхніми спостереженнями, зовнішній вигляд арочного мосту, зображеного на славнозвісній Троянській колоні в Римі, ззовні, як дві краплі води, схожий на Замковий міст фортеці. Чи може це бути вагомим аргументом, аби пояснити походження Кам'янець-Подільської «квітки» чи ні, достеменно не відомо. Проте сучасного вигляду вона набула у період польського панування у XVI столітті, коли за проектом зодчого Іова Брейтфуса всі дерев'яні споруди замінили кам'яними.
У 1928 році центральна частина фортеці, або ж, як її іще називають – Старий замок – отримала статус державного історико-культурного заповідника. Нині тут Національний історично-архітектурний заповідник «Кам'янець-Подільський». Він визнаний одним із семи чудес України та належить до Списку пам'яток світової культурної спадщини, які охороняються ЮНЕСКО. Нині Старий замок в Кам'янець-Подільському має форму витягнутого багатокутника, огородженого високим муром, площею півтора гектари з одинадцятьма мурованими вежами по периметру. З півдня (ліворуч від входу до замку) бастіон охороняють: Папська вежа, башта Ковпак, Тенчинська, Ляська або ж Біла вежі. З західного боку (навпроти входу до замку) вона захищена: Денною, Новою та Західною вежами. З півночі її пильнують: Чорна вежа, Лянцкоронська, Комендантська, Водна вежі та вежа Рожанка. У різні часи над ними працювали видатні європейські майстри та місцеві зодчі, серед яких: Влодек, Галичанин, Каміллус, Шомберг, Гловер де Гляйден, Раппе, Ян де Вітте, Завадський та інші. Кожна з них має свою власну назву та історію. Так, найвищою вежею є так звана Папська вежа. Назва присвячена її меценатові – Папі Римському Юлію II, який передав на будівництво кошти зі своєї скарбниці. У народі її ще називають Кармелюковою, адже тут аж тричі був ув'язнений незламний український герой Устим Кармелюк.
Своєрідною родзинкою іншої башти – Чорної або Кутової – є те, що у ній міститься найглибша у місцині криниця з величезним колесом, видовбана прямісінько у скелі. Її глибина сягає 40 метрів, а діаметр переважає 5 метрів. Потрапити до фортеці в Кам'янець-Подільскому й досі можна лише єдиним шляхом – через Замковий міст, який з'єднує дві протилежні частини міста: Старе місто та Нове.
Підземелля замку в Кам'янці приховує безліч цікавинок і таємниць. Тут постійно діють експозиції, які відтворюють сторінки історії багатовікової споруди. У західному бастіоні повністю відновлено панораму оборони фортеці від турків у 1672 році. Східний бастіон демонструє виставку «Легка метальна зброя». Тут охочі можуть спробувати себе у ролі Робіна Гуда чи середньовічного воїна, пострілявши з арбалета. У музеї заповідника зберігаються стародавні римські монети, датовані третім та першим століттями до нашої ери. Також тут можна побачити монети Речі Посполитої, які були в обігу у XVІ- XVІІІ ст., рідкісні зібрання старовинного іконопису і хрестів, скульптури, виготовлен із мармуру у XVІІІ -XX ст. італійськими майстрами, фотографії, поштові марки, колекції вітчизняної та закордонної порцеляни, дерев'яні та металеві вироби, зразки дивовижних тканин та подільської вишивки, зібрані ще у XІX ст.
Навіює холод моторошна камера тортур з механічними манекенами, які відтворюють сцени з минувшини. Боргова яма, до якої потрапляли злісні неплатники податків, нині перетворилася на своєрідний символ і оберіг від злиднів. Вважається, якщо там залишити монетку, то вас назавжди оминатимуть борги. Тут насправді оживають картини з минулого, переносять на кілька століть і змушують серце щоразу битися по-іншому.
А уночі у фортеці можна побачити театралізовані екскурсії Старим замком, його вежами і підземеллями. Місцевий екскурсовод – «староста» та його помічники – «свита», доповнюють побачене цікавими історіями, піснями, танцями, змушують гостей здійснити справжню мандрівку у часі.
Кам’янець-Подільський — фестивалі та екскурсії в Кам’янець-Подільському
Фото з видом замку в Кам'янці буде доброю згадкою про екскурсію в Кам'янець-Подільський. Та не лише заради фортеці варто відвідати цей чудовий подільський край. Щороку тут відбуваються неймовірно яскраві, феєричні фести та свята, які задовольнять найвибагливіші смаки та уподобання.
Уже неможливо уявити це місто без відомих всеукраїнських та Міжнародних фестивалів на кшталт «Фестивалю національних культур» або, як його ще називають, «Подільської веселки», «Кам'янецьких скель», «Лицарського турніру», «Козацьких забав», «Фестивалю повітряних куль» тощо. Вони відомі не лише в Україні, а й далеко за її межами.
У третю неділю травня місто перетворюється на суцільний карнавал. Стартують так звані Травневі дні Кам'янця-Подільського. Це час, коли свято шаленого танцю та невпинного ритму переносить нас у казкову, майже іспанську фієсту.
Ці дні неймовірно насичені: традиційний масовий парад вулицями міста, театралізовані дійства, вистави, польоти на повітряних кулях
в Кам'янець-Подільському, вуличні концерти, різноманітні експозиції, лицарські поєдинки, конкурси, лазерно-світлові шоу, фестивалі та інші розваги, які не залишать байдужим жодного відвідувача.
Зокрема найерудованіші зможуть продемонструвати свої таланти на Міжнародному фестивалі зі швидких шахів «Квітка на камені». Юні спортсмени змагатимуться з витривалості на Дитячих олімпійських іграх Кам'янця-Подільського. З нагоди Дня матері тут відзначають переможців конкурсу відеофільмів.
Крім того, саме в цей час відбувається відомий Міжнародний фестиваль національних культур «Подільська веселка», який демонструє нові експозиції у Старому замку.
Не залишають байдужими й молодіжні рок-концерти та Всеукраїнський фестиваль сучасної української музики «Фортеця-фест». Зворушує серця своєю проникливістю та чуттєвістю фестиваль «Місто закоханих». Міжнародний історичний фестиваль Terra Heroica в Кам'янці – один із найпомпезніших військово-історичних фестивалів. Тут охочі можуть стати свідками справжніх військових приготувань: намети, табори, муштри та особливості побуту армій XVII ст. Протягом кількох днів понад п'ятсот воїнів сходяться в битві під мурами Старого замку, відтворюючи сюжети 350-річної давнини.
До дня Незалежності України тут відбувається надзвичайно важливий для усіх містян захід – Міжнародний історичний фестиваль «Остання столиця УНР». Він присвячений часам, коли Кам'янець-Подільський став столицею Української Народної Республіки. Під час фестивалю тут відтворюється доба української революції 1917 - 1921 років та боротьба наших співвітчизників за власну незалежну країну.
Надзвичайного розголосу набув вересневий музичний фест «Республіка», який щороку відбувається одразу на кількох сценах у Старому та Новому місті. Музика, танці, пісня, живопис – усі прояви вуличного мистецтва також можна побачити у ці дні у Кам'янці.
А фестиваль повітряних куль в Кам'янець-Подыльському, який щороку влаштовують у місті з 1998 року, настільки сподобався відвідувачам та організаторам фесту, що його почали проводити тричі на рік: у лютому, травні та жовтні.
Іще багато цікавого приховує у своїх стінах це поціловане Богом місто та його фортеця. Тож, якщо ви полюбляєте відкривати для себе щось нове і цікаве, досі небачене, вам – до Кам'янця.